Шановні учні, батьки, відвідувачі мого блогу! Щиро вітаю Всіх!
14 жовтня -
День Українського козацтва, День захисників і захисниць або День захисника України (День захисників Вітчизни)
У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття) зі своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яка стала політичним оплотом українців.
День захисників і захисниць. Назва цього популярного в народі свята говорить сама за себе. Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.
Саме зараз це один з найулюбленіших і шанованих у народі свят. Народна самосвідомість завжди прагнула до підтримки добрих ініціатив, та вшанування захисників і захисниць Батьківщини для народу стало однією з гарних славних традицій.
З історичної точки зору в Україні День захисників Вітчизни був закріплений на підставі Указу Президента незалежної України № 202/99 від 23-го лютого 1999-го року в переліку пам’ятних дат і професійних свят.
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників і захисниць нашої Вітчизни! Бажаємо їм благополуччя і сил, здоров’я, перемог і щастя! Нарешті мирного неба і смачного хліба! Зі святом Вас дорогі наші захисники і захисниці!
2 жовтня
«Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. Нагадаємо, що Всесвітній день вчителя святкують 5 жовтня. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня »- інформує єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.
Свято «День вчителя» в жовтні відзначають: в Узбекистані - 1 жовтня; в Пакистані спільно зі Світовим святом; на Шрі-Ланці - 6 жовтня; в Лаосі, Білорусі, Киргизстані, Латвії, Україні відзначається в першу неділю жовтня; Національний день освіти - свято Польщі відзначається 14 жовтня; День вчителя в Бразилії відзначається 15 жовтня; в Чилі відзначається 16 жовтня; в Австралії відзначають в останню п’ятницю в жовтні. Це далеко не повний список. Професійне свято вчителів поважають в усьому світі і кожній культурі. Наприклад, це свято вересня в Індії, Сінгапурі, Гонконзі і КНР, в Аргентині, в Гондурасі, в Брунеї, на Тайвані.
Проте, багато громадян України, які отримали освіту в той час, коли країна входила як республіка до складу СРСР, пам’ятають святкові букети айстр і хризантем, які вручали за традицією або з щирою подякою викладачам в День учителя. Білі фартухи і сорочки одягали в кінці першого тижня жовтня за указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 вересня 1965 року.
«День вчителя - свято, яке залишається з нами назавжди» - затверджує урядовий портал.
Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
Зі святом Вас, шановні працівники освіти!
25 вересня - Всеукраїнський день дошкілля
Професія вихователя і всіх
працівників дошкільних установ вимагає від більшості глибокої самовіддачі,
величезного терпіння і нескінченної любові до своєї справи. Виховання наших
дітей на початку їхнього життєвого шляху - не просте завдання, але від його
успішного вирішення залежить майже все наше майбутнє. Дитячий садок для малюків
не дарма вважають першою школою життя. Той фундамент, який закладається в нас з
самого дитинства, служить нам опорою і основою в подальшому житті.
В цей особливий День ми приєднуємося до привітань на адресу наших вихователів і всіх дошкільних працівників! Висловлюємо свою подяку. Бажаємо їм здоров’я і міцних нервів, хороших зарплат і побільше приємних моментів в їх, так необхідної всім нам праці! Зі Святом!
23 вересня - День осіннього рівнодення
День осіннього рівнодення - це день астрономічного початку осені. У цей день вересня Сонце сходить точно в точці сходу і заходить точно в точці заходу Землі. Ми маємо можливість спостерігати, що воно знаходиться під і над горизонтом однаковий час, тобто день дорівнює ночі. Період, коли день стає коротшим за ніч, триває від дня осіннього до дня весняного рівнодення, а явище рівнодення відбувається, коли центр нашого небесного світила - Сонця, в своєму видимому русі по екліптиці перетинає небесний екватор, своєрідне велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна осі світу і збігається з площиною земного екватора. Він є основою екваторіальної системи небесних координат.
Традиції Дня осіннього рівнодення
Наші предки надавали дням осіннього і весняного рівнодення величезне значення – серед язичників ці періоди вважалися символічними. Слов'яни затівали народні гуляння, адже польові роботи вже були закінчені, овочі з фруктами зібрані й розкладені, бджоли підготовлені до зимівлі. Тривали такі святкування цілих два тижні: тиждень до Дня осіннього рівнодення і тиждень після. Гуляння супроводжувалися пишними застіллями, обов'язковим атрибутом яких були пироги з капустою, брусницею та м'ясом. Також не обходилися пригощання без молочних продуктів і ягід. Невід'ємною складовою народних гулянь було проведення обрядів. Язичники вірили, що в цей період потойбічні сили чують усі прохання і можуть допомогти в залученні здоров'я, любові й благополуччя. У День осіннього рівнодення було прийнято підбивати підсумки. Наші предки спалювали старі, непотрібні речі, як символ прощання з неприємностями і хворобами. Цей день сприятливий для того, щоб розірвати стосунки, які пригнічують. Доброю практикою вважається загадування бажань на прийдешній рік, також необхідно подякувати вищим силам за все хороше, що відбулося в році, що минає. Не проходили святкування і без обмивань: вважалося, що вода завдяки своїм цілющим властивостям дарує дітям здоров'ям, а молодим дівчатам – красу та молодість. Аби водилися гроші, язичники, перерахувавши всі наявні монети в житлі, на чистому аркуші паперу писали, якими багатства хотіли б мати у майбутньому. Також у цей період серед наших предків було прийнято відвідувати місця поховань.
Що заборонено робити у день осіннього рівнодення
У День осіннього рівнодення заборонено конфліктувати. Внісши розбрат в стосунки з оточуючими, можна порушити тонкий баланс добра і зла. Цього дня краще розпочати ранок на позитивній ноті й пронести прекрасний настрій через увесь день. Допустивши сумні думки, можна відлякати від себе удачу та везіння.
Джерело: https://acc.cv.ua/news/storystorynka/tsikavo/den-osinnogo-rivnodennya-2020-tradiciyi-cogo-dnya-63566. Сайт https://acc.cv.ua/
22 вересня - День без автомобілів
Як відомо - прогрес не стоїть на місці і розуміння нашої не здорової залежності від нафти плюс наростаюча екологічна напруженість призвели до того, що з 1994-го року в світовому співтоваристві стали звучати все більш відверті заклики хоча б якось скоротити використання автотранспорту. Так виник символічний «День без автомобілів», який став періодично проводитися в країнах Європи 22-го вересня, а потім поширився і по всьому світу.
Наростаюча популярність Всесвітнього Дня без автомобілів цілком зрозуміла. Крім того, багато хто з нас вже зараз розуміють, що двигуну внутрішнього згоряння, котрий працює на перероблених нафтопродуктах, є безліч прекрасних і перспективних альтернатив. Це не тільки нові технології, які приходять на зміну бензиновим і дизельним двигунам, але і добре забуті старі - велосипеди, громадський транспорт і піші прогулянки. У багатьох з нас це може викликати іронічну посмішку, проте давайте задумаємося і спробуємо провести тільки один день без використання особистого автотранспорту. Цим ми неодмінно внесемо істотний внесок не тільки в наше власне здоров’я, здоров’я наших дітей і близьких, але здоров’я нашої рідної планети, позитивно впливаючи на оточуючу нас екологію!
21 вересня- Міжнародний день миру
Двадцять п’ять років тому Генеральна Асамблея проголосила Міжнародний день миру як день загального припинення вогню і відмови від насильства. З тих пір він і відзначається в Організації Об’єднаних Націй.
Він покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього. Свято відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/55/282.
ООН використовує святкування Дня миру, для залучення уваги до своєї різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру та обміну інформацією та практичним досвідом діяльності по його досягненню. Але що дієве воно зробило, щоб запобігти російскій навалі? Висловило стурбованність? Чи велику стурбованність? Щиро дякуємо!
В Україні День миру закріплено відповідно до Указу Презедента України № 100 від 5 лютого 2002 року.
Для деяких з нас мир - це повсякденна реальність. На наших вулицях спокійно, наші діти ходять до школи. Там, де підвалини суспільства міцні і не має війни, безцінний дар миру може ніким особливо і не помічатися.
Проте для дуже багатьох людей у сучасному світі цей дар - не більше ніж казкова мрія. Вони живуть в кайданах атмосфери нестабільності та страху. Для них-то здебільшого і існує цей день.
Мир вам, вашому регіону і вашому будинку, і нехай кожен день буде присвячений тільки йому!
10 вересня - День фізичної культури і спорту України
Традиційне святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94).
Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного.
Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи.
Визнана в світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) - це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей. Свято фізичної культури і спорту відзначається в Україні повсюду. Це і День тренера, і День спорту, і урочиста дата для всіх, хто цінує і шанує заняття спортом, одночасно.
Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.
В 2022 році День фізичної культури і спорту України припадає на 10 вересня.
8 вересня - День визволення Донбасу від фашистських загарбників
Щороку 8 вересня відзначається знаменна дата – День визволення Донбасу від фашистських загарбників. Цього дня ми віддаємо данину поваги тим, хто героїчно боронив свою землю зі зброєю в руках та самовіддано працював у тилу, вшановуємо пам’ять тих, хто загинув, визволяючи рідний край від нацистських окупантів.
Неймовірно важким був шлях до мирних днів, до того часу, як над Донбасом відгриміли останні залпи війни. Окупація Донеччини тривала 2 роки. За цей страшний період загарбники спричинили нашій землі чимало горя. Плата за волю і свободу життя виявилася величезною: значна кількість полеглих на полях боїв, загиблих в окупації, поранених та ненароджених, десятки тисяч перетворених на руїни міст і сіл. Ми завжди пам’ятатимемо тих, хто гідно пройшов важкими дорогами війни та виконав свій священний обов’язок – захищати від загарбників свій рідний край.
Минуло вже багато років з того переможного дня, коли було покладено край поневоленню нашої землі, але і донині не вщухає біль людських втрат у тій жахливій смертоносній війні. І, нажаль, сьогодні нам також довелося побачити на власні очі, що таке війна, що таке відчуття дикого болю в душі, коли здригається рідна земля, спалахують домівки та гинуть мирні жителі. Тим більше розумієш значення слову «мир» і велику складність усіх кроків до нього.Російські війська ведуть окупаційну війну. Але ми віримо в Збройні Сили України, і віримо в перемогу і в те що у нас попереду новий День визволення Донбасу від окупантів.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто звільняв нашу землю від нацистської окупації. Велика шана і подяка воїнам, які вже понад 8 років захищають Україну від російської навали, щоб жахіття війни знов стали минулим і ніколи не повторювалися.
24 серпня - День Незалежності України
На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани…
Та тільки одна на землі Україна,
А ми її доньки й сини.
Усюди є небо і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть…
Та тільки одну Батьківщину ми маєм -
Її Україною звуть.
24 серпня 1991 року, продовжуючи
тисячолітню традицію державотворення в Україні, Верховна Рада Української
Республіки урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної
української держави. З того часу весь український народ відзначає державне
свято - День Незалежності.
- Незалежність країни дає можливість
кожному із нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками
великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ви, діти, - майбутнє
України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми
досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, поважайте свій народ і
його мелодійну мову, бережіть волю і незалежність України. Шануймо себе і свою
гідність і шановані будемо іншими.
Наша Україно, наша молодість - це світанок нашого життя, це
радість, це світлі мрії про майбутнє. А
наше майбутнє - це наші діти, це ніжна
мамина колискова, батькове міцне плече.
Нехай всі янголи-охоронці тримають нас міцно за руки і тоді найменші перемоги
стануть запорукою нашого життєвого успіху, нашого
щасливого, мирного життя.
23 серпня - День Державного Прапора України
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.
22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.
24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.
28 липня - Україна вперше відзначає День державності
28 липня цього року Україна вперше відзначає День української державності. Символічно це свято прив’язане до Дня хрещення Русі-України, яке відзначалося у цей день протягом багатьох років. Свято встановлено указом президента Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до тридцятої річниці незалежності України. Зеленський підписав указ під час параду. 25 серпня він вніс законопроєкт, за яким це свято мало стати вихідним днем. 31 травня 2022 року Верховна Рада підтримала цей законопроєкт: «за» проголосували 257 народних депутатів. Закон набрав чинності 9 червня цього року. Отже, у мирний час День Української Державності стане вихідним днем. Однак, цього року українцям у цей день доведеться йти на роботу. Адже в країні триває воєнний стан. Його поки що продовжили до 23 серпня. А під час воєнного стану норми статті 73 Кодексу законів про працю щодо святкових днів не застосовують. Ці зміни були внесені Верховною Радою 15 березня в законі “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.
28 липня - День хрещення Київської Русі – України
З 2008 року, враховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та громадськості, указом президента України Віктора Ющенка № 668/2008 від 25 липня 2008 року День хрещення Київської Русі був оголошений державним святом України. Відзначається це свято 28 липня - у день пам’яті князя Володимира - хрестителя Київської Русі.
МІННА
БЕЗПЕКА: Ці правила має знати кожен!
Земля приховує
безліч небезпечних знахідок, наштовхнутися на які можна в найнесподіваніших
місцях. Їх активація відбувається від найменшого зовнішнього впливу: удар,
тертя, струс, нагрівання. Знання заходів безпеки допоможе уникнути загрози і
врятувати життя. Адже основною причиною нещасних випадків є грубе порушення
елементарних правил безпеки: спроби взяти в руки, пересунути або розібрати
предмет, биття по ньому, кидання у відкритий вогонь або у воду.
Знання правил
мінної безпеки допоможе вам зберегти власне життя і вберегти близьких від біди.
Уважно ознайомтеся з цими правилами, запам’ятайте й розкажіть про них друзям і
рідним, насамперед – дітям!
КАТЕГОРИЧНО
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
1.
Торкатися
знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії,
особливо намагатися розібрати або знешкодити його.
2.
Проводити
будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати
навіть незначне коливання ґрунту.
3.
Палити,
користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і
предметами, які можуть його утворювати.
4.
Користуватися
радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного
керування, сигналізацією автомобілів тощо).
5.
Заливати
предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити або здійснювати
інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.
6.
Допускати
скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.
ЩО РОБИТИ У РАЗІ
ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?
1.
Зупиніться,
нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце
виявлення предмета.
2.
Попередьте
про виявлений предмет осіб, які поруч.
3.
Якщо
ви або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.
4.
Відійдіть
самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого
предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у
слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно
колоною по одному й так само, слід у слід.
5.
Повідомте
про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби
за телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із
зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного
предмета).
6.
По
можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вживіть
заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте
про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи або спеціальні
служби.
Особливу увагу й
пильність треба приділяти:
·
колишнім
військовим позиціям і оборонним укріпленням;
·
контрольним
дорожнім пунктам;
·
місцях
переправ через водні перешкоди;
·
залишкам
військової техніки;
·
вузьким
місцям, де неможливо обійти або об’їхати перешкоду;
·
ґрунтовим
дорогам і узбіччю доріг із твердим покриттям;
·
необробленим
ділянкам землі;
·
будинкам
і спорудам, покинутим місцевими жителями.
У громадському
транспорті (особливо в потязі) звертайте увагу на залишені сумки, портфелі,
згортки та інші безхазяйні предмети.
У під’їзді
будинку звертайте увагу на сторонніх людей і незнайомі предмети. Як правило,
вибуховий пристрій у будівлі закладають у підвалах, на перших поверхах, біля
сміттєпроводів, під сходами.
ЩО РОБИТИ, ЩОБ
НЕ ДОПУСТИТИ ПОЯВИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?
·
Щодня
обходити закріплену територію та оглядати її.
·
Не
допускати складування будівельних матеріалів, сміття на території.
·
Призначати
чергових, які мають оглядати приміщення за 10–15 хвилин до початку й після
закінчення заходів.
ЩО РОБИТИ ПРИ
ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?
1.
У
жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити
будь-які інші дії.
2.
Негайно
повідомте про виявлення підозрілого предмета працівнику служби охорони
установи, у правоохоронні органи і спеціальні служби. Повідомлення необхідно
робити без поспіху, чітко, із зазначенням дати й часу виявлення, точної адреси
(орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета, а також інформації
про особу, яка його виявила.
3.
Забороніть
усім: курити, користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню і
предметами, які можуть його утворювати; користуватися радіоелектронними
пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування,
сигналізацією автомобілів тощо).
4.
Звільніть
від людей небезпечну зону в радіусі не менше 100 м. У разі
необхідності евакуюйте людей.
5.
Забезпечте
охорону підозрілого предмета й небезпечної зони силами співробітників охорони
або працівників установи.
6.
Розташуйте
оточення за предметами, що забезпечують захист (кут будівлі, колона, товсте
дерево), і ведіть спостереження.
7.
Забезпечте
можливість безперешкодного під’їзду до небезпечної зони автомашин
правоохоронних органів, швидкої допомоги, пожежників і спеціальних служб.
8.
Після
прибуття представників правоохоронних органів вкажіть місце розташування
підозрілого предмета, час і обставини його виявлення. Будьте готові описати
зовнішній вигляд предмета, схожого на вибуховий пристрій.
ЩО РОБИТИ
БАТЬКАМ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?
·
У
жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити
будь-які інші дії.
·
Не
куріть поблизу предмета, не користуйтеся запальничками, іншими джерелами
відкритого вогню, а також предметами, які можуть його створювати.
·
Відійдіть
якомога далі від місця, де виявлено підозрілий предмет.
·
Негайно
повідомте про знахідку представникам правоохоронних органів або спеціальних
служб.
·
По
можливості організуйте охорону на безпечній відстані (не менше 100 метрів).
ЯКЩО ВАШ ДІМ АБО
КВАРТИРА ВИЯВИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ЕПІЦЕНТРУ ВИБУХУ?
1.
Обережно
обійдіть усі приміщення, щоб перевірити, чи немає витоків води, газу, спалахів.
2.
У
темряві в жодному разі не запалюйте сірники чи свічки – користуйтеся
ліхтариком.
3.
Негайно
вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду.
4.
З
безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким і коротко повідомте про своє
місцезнаходження, самопочуття.
5.
Візьміть
із собою документи, гроші, цінності та в разі необхідності ліки.
6.
Надайте
допомогу в евакуації дітям, літнім та важкохворим людям.
7.
Перевірте
сусідні квартири, будинки на наявність у них дітей, які на час оголошення
евакуації залишилися без нагляду дорослих, повідомте про це представникам
рятувальних служб.
8.
Обов’язково
замкніть свою квартиру.
9.
Залишайте
будинок спокійно, уникаючи паніки.
ЯКЩО ВИ
ОПИНИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ВИБУХУ:
·
Не
намагайтеся наблизитися до епіцентру, щоб подивитися чи допомогти
рятувальникам. Найкраще, що ви можете зробити, – покинути небезпечне місце.
·
У
разі отримання повідомлення про евакуацію з дому дійте за вказівкою представників
правоохоронних органів.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!
Завжди
зберігайте спокій, уникайте паніки! Це допоможе запобігти жертвам й дати
можливість спецслужбам діяти ефективно!
Ніколи не
заходьте в райони, позначені знаком мінної небезпеки «НЕБЕЗПЕЧНО, МІНИ»
(DANGER, MINES / УВАГА, МІНІ)!
У разі
перебування в небезпечних районах усі знаки, що викликають сумнів, необхідно
розглядати як попередження про небезпеку.
Батькам про булінг.
Булінг одна із розповсюджених та важливих проблем сучасності. Від
прояв агресії, цькування та насильства потрапляють як дорослі, так і діти. Як
батьки можуть побачити, що їхня дитина потрапляє від булінгу або сама стала
булером.
Ознаки того, що дитина стала жертвою булінгу:
·
у дитини з’явилися синці та інші пошкодження, причину появи яких вона не
пояснює;
·
дитина приходить зі школи у засмучена у брудному розірваному одязі і не
пояснює причину такого стану;
·
вона має складнощі спілкування, в неї немає друзів;
·
дитина почала гірше вчитися, не хоче ходити до школи, шукаючи різні
приводи;
·
дитина почала повертатися зі школи іншим шляхом за відсутності об’єктивних
причин;
·
у дитини з’явилися прояви саморуйнівної поведінки (травмування).
Якщо батьки помітили незвичні ознаки в поведінці своєї дитини, що свідчать
про те, що вона потрапляє від булінгу, одразу не слід:
·
панікувати;
·
лаяти та дорікати дитині;
·
забороняти спілкуватися з однолітками та друзями,
необхідно:
·
приділити дитині більше уваги, вислухати її, визначити почуття та
підтримати;
·
дізнатися більше про її друзів, переглянути їхні сторінки в соціальних
мережах;
·
погратися з дитиною в рольові ігри, в ході яких можна проговорити, як
діяти, якщо тебе цькують, ображають та протидіяти зловмисникам в різних
ситуаціях.
Допустити, що дитина може бути булером можна за наступними
ознаками:
·
дитина постійно знаходиться в дратівливому, агресивному стані;
·
дитина раніше потерпала від насильства або була свідком насильницьких дій
по відношенню до інших членів сім’ї;
·
дитині подобається самостверджуватися за рахунок інших;
·
дитина не підкорюється правилам, віддає перевагу насильства для розв’язання
проблем;
·
дитина отримує задоволення від висміювання або бійок з іншими дітьми;
·
дитина легко переходить на негативні судження або дії по відношенню до
інших;
·
у дитини нестабільні стосунки з друзями.
Якщо дитина потерпає від булінгу вона повинна:
·
повідомити своїм батькам або вчителю про будь-який випадок цькування по
відношенню до неї;
·
зберегти будь-які докази агресії;
·
намагатися не втягуватися в жодні перепалки, в тому числі онлайн;
·
припинити спілкування із зловмисником.
Якщо батьки запідозрили, що їхня дитина може бути зловмисником,
вони повинні:
·
з’ясувати причини його агресивної поведінки до відношенню до інших;
·
бути жорстким у тому, що така поведінка неприйнятна, якщо вона буде
повторюватися, дитину буде покарано;
·
навчати дитину поваги та емпатії до інших.
- Алгоритм розмови з дитиною, яка стала жертвою
насильства
- 1. У першу чергу, заспокойтесь
і тільки після цього починайте розмову з
- дитиною.
- 2. Дайте відчути, що ви поруч,
готові підтримати та допомогти,
- вислухати та захистити.
- 3. Запевніть дитину, що ви не
звинувачуєте її у тому, що відбувається, і
- вона може говорити відверто.
- 4. Пам’ятайте, що дитині може
бути неприємно говорити на цю тему,
- вона вразлива у цей момент.
Будьте терплячими та делікатними.
- 5. Спробуйте з’ясувати все, що
зможете, проте не повторюйте ті ж самі
- запитання по декілька разів,
допитуючись.
- Хто, де, коли і що робив?
- Як часто це відбувається?
- Хто ще був присутнім при
цьому?
- 6. Запропонуйте подумати, які
дії допоможуть дитині почуватися у
- більшій безпеці зараз
(наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не
- залишатися після уроків тощо).
- 7. Розкажіть дитині, що немає
нічого поганого у тому, щоб повідомити
- про агресивну поведінку щодо
когось учителю або принаймні друзям.
- Поясніть різницю між
«пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи
- життя товариша (однокласника).
Можна сказати, що це сміливий вчинок
- дорослої людини, яка хоч
змінити своє (товариша) становище.
- 8. Спитайте, яка саме ваша
допомога буде корисна дитині, вислухайте
- уважно. Можливо, ви
запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити
- спільну стратегію змін.
- 9. Пам’ятайте, що ситуації
фізичного насилля потребують негайного
- втручання з боку батьків та
візиту до школи.
- 10. Спільно з дитиною шукайте
нові способи реагування на ситуацію
- булінгу.
- 11. Обговоріть, до кого по
допомогу дитина може звертатися у школі: до
- шкільного психолога, вчителів,
адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків
- інших дітей.
- 12. Важливо усвідомити, чому
саме дитина потрапила у ситуацію
- булінгу. Рекомендуємо з цим
звернутися до дитячого психолога.
- 13. Підтримайте свою дитину у
налагодженні дружніх стосунків з
- однолітками.
- 14. Поясніть дитині, що зміни
будуть відбуватися поступово, проте весь
- цей час вона може розраховувати
на вашу підтримку.
- Пам’ятайте: ваша мета припинити
насильство, а не покарати винних! Не
- варто забувати, що всі сторони
потребують деякого часу, щоб скорегувати
- свою поведінку.
- Алгоритм розмови з дитиною-агресором
- 1. Відверто поговоріть з
дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як
- вона ставиться до своїх дій і
як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі
- так роблять» або «він
заслуговує на це».
- 2. Уважно вислухайте дитину і
зосередьтеся на пошуку фактів, а не на
- своїх припущеннях.
- 3. Не применшуйте серйозність
ситуації такими кліше, як «хлопчики
- завжди будуть хлопчиками» або
«глузування, бійки та інші форми агресивної
- поведінки — просто дитячі жарти
і цілком природна частина дитинства».
- 4. Ретельно поясніть, які дії
ви вважаєте переслідуванням інших. До них
- відносяться: цькування,
образливі прізвиська, загрози фізичного насильства,
- залякування, висміювання,
коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої
- дитини або підбурювання до
ігнорування, плітки, публічні приниження,
- штовхання, плювки, псування
особистих речей, принизливі висловлювання
- або жести.
- 5. Діти, які цькують,
заперечують це так довго, як тільки можуть.
- Спокійно поясніть дитині, що її
поведінка може завдати шкоди не тільки
- жертві, а й усім оточуючим. І
щодалі це заходитиме, тим гірше цькування
- впливатиме на всіх учасників.
- 6. Дайте зрозуміти дитині, що
агресивна поведінка є дуже серйозною
- проблемою, і ви не будете
терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але
- без гніву, попросіть дитину
зупинити насильство.
- 7. Скажіть дитині, що їй
потрібна допомога, а тому ви тимчасово
- триматимете зв'язок з іншими
вчителями, щоб упевнитись — дитина
- намагається змінити ситуацію.
- 8. Загрози і покарання не
спрацюють. Можливо, на якийсь час це
- припинить насильство, та в
перспективі це може тільки посилити агресію і
- невдоволення.
- 9. Буде зайвим концентрувати
увагу на відчуттях дитини, яку цькують.
- Той, хто виявляє агресію, як
правило, відсторонюється від почуттів іншої
- людини.
- 10. Агресивна поведінка та
прояви насильства можуть вказувати на
- емоційні проблеми дитини та
розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи
- дитячим психологом.
.jpg)
