Шановні учні, батьки, відвідувачі мого блогу! Щиро вітаю Всіх!

17.05. 23 в нашому класі був проведений національний онлайн-урок «Безпечна дорога додому» з основ безпеки дорожнього руху та попередження травматизму внаслідок дорожньо-транспортних пригод в рамках національного проєкту «Безпечна країна», а також Фахівці Міжнародного благодійного фонду "Допомоги постраждалим внаслідок ДТП" підготували кілька навчальних відео з домедичної допомоги при невідкладних станах і ДТП, які ми використати під час онлайн-уроку з учнями..

28.04.23 в 10 класі відбулась інформаційна година: « Імунізація. Важливість щеплення». Учні були ознайомлені з причинами інфекційних захворювань, їх ознаками, з респіраторними захворюваннями і шляхами їх розповсюдження. Класний керівник Байда Н.В. вчила дітей піклуватися про своє здоров'я та використовувати первинні засоби для захисту від інфекцій, повідомляти дорослих про хворобу. Ознайомились визначеннями і поняттями: щеплення, вакцинація, інфекційні захворювання, туберкульоз, дифтерія, правець, імунітет, цілителі, народна медицина. Переглянули і обговорили відео презентацію про користь і необхідність щеплень.

Вивчення правил дорожнього руху на класній годині. Скутери, велосипеди, мопеди сьогодні. Перевезення пасажирів.

Мінімальний вік для управління скутером

Управляти велосипедом, грузовим возом (саньми), бути погоничем в'ючних, верхових тварин або стада при русі по дорогах дозволяється особам не молодше 14 років, а мопедом - не молодше 16 років. Все просто і зрозуміло. На скутер можна сідати тільки з 16 років і жодного днем раніше. Крім того, починаючи з 5 листопада 2013 року водій скутера повинен мати права категорії М, або будь-який інший категорії.

Розташування скутера на проїжджій частині:

Велосипеди, мопеди, грузові вози (сани), верхові і в'ючні тварини повинні рухатися тільки в один ряд можливо правіше. Допускається рух по узбіччю, якщо це не створює перешкод пішоходам;

Рух скутерів дозволено тільки в один ряд можливо правіше.

Зверніть увагу, що скутер не обов'язково має їхати в межах крайньої правої смуги. Наприклад, ПДР для скутера дозволяють об'їхати який зупинився на зупинці тролейбус або автобус.

Крім того скутерист може перебудуватися в другий ряд перед перехрестям, якщо розмітка забороняє йому проїхати прямо із крайнього правого ряду і т.п.

Розглянемо все по порядку:

1. Необхідно триматися хоча б однією рукою за кермо при русі на скутері. Дехто чомусь нехтують цим, а потім скаржаться на те, що сильно вдарилися при падінні на швидкості всього лише 40 км / ч. Упевнений, що Ви щось вимогами безпеки вже точно не нехтуєте.

2. Будь-який скутер - одномісний транспортний засіб. І навіть якщо на ньому є 2 місця для сидіння (у чому я сильно сумніваюся), то перевозити на другому місці можна тільки маленьку дитину.

П'яного сусіда в кожному разі перевозити забороняється (навіть від лавочки до його під'їзду). Якщо такий пасажир впаде при русі і ушибется, то це буде ДТП, винен в якому водій.

3. Скутер - НЕ грузотаксі, перевозити на ньому рулони лінолеуму не вийде. Це ж стосується й інших довгих предметів, наприклад, не складаються вудок.

4. Є таке поняття в правилах дорожнього руху, як велосипедна доріжка. Зустрічаються такі доріжки нечасто (в основному в південних містах країни), але вже якщо така доріжка Вам попалася, то доведеться їхати виключно по ній, а не по проїжджій частині. На такій доріжці немає автомобілів, тому їздити по ній безпечніше.

5. Скутери забороняється повертати ліворуч і розгортатися, якщо на дорозі в даному напрямку є 2 або більше смуг, або на дорозі є трамвайні колії. Причому абсолютно неважливо, де розташовані трамвайні колії (в середині проїзної частини або збоку за тротуаром). Повертати і розвертатися забороняється в будь-якому випадку. Проте у водія скутера завжди є можливість зупинитися, злізти з транспортного засобу і перетворитися на час в пішохода. Після цього перейти широку проїзну частину в потрібному напрямку і знову перетворитися на водія.

6. Водію скутера в обов'язковому порядку потрібний спеціальний шолом.

7. Скутер - НЕ тягач, буксирувати поламане таксі не повинен. Та й взагалі, скутер не повинен брати участь у процесі буксирування.

Пріоритет скутерів на дорозі:

1) На нерегульованому перетині велосипедної доріжки з дорогою, розташованому поза перехрестям, водії велосипедів та мопедів повинні дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по цій дорозі.;

2) Останній пункт правил для скутерів розглядає ситуацію перетинання поза перехрестям велосипедної доріжки і автомобільної дороги. В даному випадку водій скутера повинен чекати, поки по дорозі не проїдуть всі автомобілі.

МІННА БЕЗПЕКА: Ці правила має знати кожен!

Земля приховує безліч небезпечних знахідок, наштовхнутися на які можна в найнесподіваніших місцях. Їх активація відбувається від найменшого зовнішнього впливу: удар, тертя, струс, нагрівання. Знання заходів безпеки допоможе уникнути загрози і врятувати життя. Адже основною причиною нещасних випадків є грубе порушення елементарних правил безпеки: спроби взяти в руки, пересунути або розібрати предмет, биття по ньому, кидання у відкритий вогонь або у воду.

https://sprotyvg7.com.ua/lesson/minna-bezpeka

Знання правил мінної безпеки допоможе вам зберегти власне життя і вберегти близьких від біди. Уважно ознайомтеся з цими правилами, запам’ятайте й розкажіть про них друзям і рідним, насамперед – дітям!

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

1. Торкатися знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати або знешкодити його.

2. Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту.

3. Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати.

4. Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).

5. Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.

6. Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

1. Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.

2. Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.

3. Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.

4. Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.

5. Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).

6. По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вживіть заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи або спеціальні служби.

Особливу увагу й пильність треба приділяти:

· колишнім військовим позиціям і оборонним укріпленням;

· контрольним дорожнім пунктам;

· місцях переправ через водні перешкоди;

· залишкам військової техніки;

· вузьким місцям, де неможливо обійти або об’їхати перешкоду;

· ґрунтовим дорогам і узбіччю доріг із твердим покриттям;

· необробленим ділянкам землі;

· будинкам і спорудам, покинутим місцевими жителями.

У громадському транспорті (особливо в потязі) звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки та інші безхазяйні предмети.

У під’їзді будинку звертайте увагу на сторонніх людей і незнайомі предмети. Як правило, вибуховий пристрій у будівлі закладають у підвалах, на перших поверхах, біля сміттєпроводів, під сходами.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОЯВИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?

· Щодня обходити закріплену територію та оглядати її.

· Не допускати складування будівельних матеріалів, сміття на території.

· Призначати чергових, які мають оглядати приміщення за 10–15 хвилин до початку й після закінчення заходів.

ЩО РОБИТИ ПРИ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?

1. У жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити будь-які інші дії.

2. Негайно повідомляйте про виявлення підозрілого предмета працівнику служби охорони установи, у правоохоронні органи і спеціальні служби. Повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням дати й часу виявлення, точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета, а також інформації про особу, яка його виявила.

3. Забороніть усім: курити, користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати; користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).

4. Звільніть від людей небезпечну зону в радіусі не менше 100 м. У разі необхідності евакуюйте людей.

5. Забезпечте охорону підозрілого предмета й небезпечної зони силами співробітників охорони або працівників установи.

6. Розташуйте оточення за предметами, що забезпечують захист (кут будівлі, колона, товсте дерево), і ведіть спостереження.

7. Забезпечте можливість безперешкодного під’їзду до небезпечної зони автомашин правоохоронних органів, швидкої допомоги, пожежників і спеціальних служб.

8. Після прибуття представників правоохоронних органів вкажіть місце розташування підозрілого предмета, час і обставини його виявлення. Будьте готові описати зовнішній вигляд предмета, схожого на вибуховий пристрій.

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

· У жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити будь-які інші дії.

· Не куріть поблизу предмета, не користуйтеся запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, які можуть його створювати.

· Відійдіть якомога далі від місця, де виявлено підозрілий предмет.

· Негайно повідомте про знахідку представникам правоохоронних органів або спеціальних служб.

· По можливості організуйте охорону на безпечній відстані (не менше 100 метрів).

ЯКЩО ВАШ ДІМ АБО КВАРТИРА ВИЯВИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ЕПІЦЕНТРУ ВИБУХУ?

1. Обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити, чи немає витоків води, газу, спалахів.

2. У темряві в жодному разі не запалюйте сірники чи свічки – користуйтеся ліхтариком.

3. Негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду.

4. З безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким і коротко повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття.

5. Візьміть із собою документи, гроші, цінності та в разі необхідності ліки.

6. Надайте допомогу в евакуації дітям, літнім та важкохворим людям.

7. Перевірте сусідні квартири, будинки на наявність у них дітей, які на час оголошення евакуації залишилися без нагляду дорослих, повідомте про це представникам рятувальних служб.

8. Обов’язково замкніть свою квартиру.

9. Залишайте будинок спокійно, уникаючи паніки.

ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ВИБУХУ:

· Не намагайтеся наблизитися до епіцентру, щоб подивитися чи допомогти рятувальникам. Найкраще, що ви можете зробити, – покинути небезпечне місце.

· У разі отримання повідомлення про евакуацію з дому дійте за вказівкою представників правоохоронних органів.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

Завжди зберігайте спокій, уникайте паніки! Це допоможе запобігти жертвам й дати можливість спецслужбам діяти ефективно!

Ніколи не заходьте в райони, позначені знаком мінної небезпеки «НЕБЕЗПЕЧНО, МІНИ» (DANGER, MINES / УВАГА, МІНІ)!

У разі перебування в небезпечних районах усі знаки, що викликають сумнів, необхідно розглядати як попередження про небезпеку.

Батькам про булінг.

Булінг одна із розповсюджених та важливих проблем сучасності. Від прояв агресії, цькування та насильства потрапляють як дорослі, так і діти. Як батьки можуть побачити, що їхня дитина потрапляє від булінгу або сама стала булером.

Ознаки того, що дитина стала жертвою булінгу:

· у дитини з’явилися синці та інші пошкодження, причину появи яких вона не пояснює;

· дитина приходить зі школи у засмучена у брудному розірваному одязі і не пояснює причину такого стану;

· вона має складнощі спілкування, в неї немає друзів;

· дитина почала гірше вчитися, не хоче ходити до школи, шукаючи різні приводи;

· дитина почала повертатися зі школи іншим шляхом за відсутності об’єктивних причин;

· у дитини з’явилися прояви саморуйнівної поведінки (травмування).

Якщо батьки помітили незвичні ознаки в поведінці своєї дитини, що свідчать про те, що вона потрапляє від булінгу, одразу не слід:

· панікувати;

· лаяти та дорікати дитині;

· забороняти спілкуватися з однолітками та друзями,

необхідно:

· приділити дитині більше уваги, вислухати її, визначити почуття та підтримати;

· дізнатися більше про її друзів, переглянути їхні сторінки в соціальних мережах;

· погратися з дитиною в рольові ігри, в ході яких можна проговорити, як діяти, якщо тебе цькують, ображають та протидіяти зловмисникам в різних ситуаціях.

Допустити, що дитина може бути булером можна за наступними ознаками:

· дитина постійно знаходиться в дратівливому, агресивному стані;

· дитина раніше потерпала від насильства або була свідком насильницьких дій по відношенню до інших членів сім’ї;

· дитині подобається самостверджуватися за рахунок інших;

· дитина не підкорюється правилам, віддає перевагу насильства для розв’язання проблем;

· дитина отримує задоволення від висміювання або бійок з іншими дітьми;

· дитина легко переходить на негативні судження або дії по відношенню до інших;

· у дитини нестабільні стосунки з друзями.

Якщо дитина потерпає від булінгу вона повинна:

· повідомити своїм батькам або вчителю про будь-який випадок цькування по відношенню до неї;

· зберегти будь-які докази агресії;

· намагатися не втягуватися в жодні перепалки, в тому числі онлайн;

· припинити спілкування із зловмисником.

Якщо батьки запідозрили, що їхня дитина може бути зловмисником, вони повинні:

· з’ясувати причини його агресивної поведінки до відношенню до інших;

· бути жорстким у тому, що така поведінка неприйнятна, якщо вона буде повторюватися, дитину буде покарано;

· навчати дитину поваги та емпатії до інших.

Алгоритм розмови з дитиною, яка стала жертвою насильства
1. У першу чергу, заспокойтесь і тільки після цього починайте розмову з
дитиною.
2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти,
вислухати та захистити.
3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і
вона може говорити відверто.
4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему,
вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі
запитання по декілька разів, допитуючись.
 Хто, де, коли і що робив?
 Як часто це відбувається?
 Хто ще був присутнім при цьому?
6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у
більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не
залишатися після уроків тощо).
7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити
про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям.
Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи
життя товариша (однокласника). Можна сказати, що це сміливий вчинок
дорослої людини, яка хоч змінити своє (товариша) становище.
8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте
уважно. Можливо, ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити
спільну стратегію змін.
9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного
втручання з боку батьків та візиту до школи.
10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію
булінгу.
11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до
шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків
інших дітей.
12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію
булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з
однолітками.
14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь
цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не
варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати
свою поведінку.
Алгоритм розмови з дитиною-агресором
1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як
вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі
так роблять» або «він заслуговує на це».
2. Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на
своїх припущеннях.
3. Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як «хлопчики
завжди будуть хлопчиками» або «глузування, бійки та інші форми агресивної
поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства».
4. Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них
відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства,
залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої
дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження,
штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання
або жести.
5. Діти, які цькують, заперечують це так довго, як тільки можуть.
Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки
жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше цькування
впливатиме на всіх учасників.
6. Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною
проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але
без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
7. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово
триматимете зв'язок з іншими вчителями, щоб упевнитись — дитина
намагається змінити ситуацію.
8. Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це
припинить насильство, та в перспективі це може тільки посилити агресію і
невдоволення.
9. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку цькують.
Той, хто виявляє агресію, як правило, відсторонюється від почуттів іншої
людини.
10. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на
емоційні проблеми дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи
дитячим психологом.

Цікава географія навколо нас вчитель Байда Наталія Вікторівна

БЖД