з досвіду роботи

Розвиток предметної компетентності учнів через впровадження географічного краєзнавства

Актуальність досвіду

Метою будь-якого цивілізованого суспільства є всебічний гармонійний розвиток особистості. Ця ж мета стоїть і перед сучасною школою. Сьогодні в епоху стрімкого прогресу, століття комп'ютеризації дитина часом не помічає навколишній світ. Навчити дитину бачити красу рідної природи, берегти і любити її - одне із завдань вчителя географії. На уроці зароджується прагнення до пізнання, яке, перш за все, має бути спрямоване на знання природи, кліматичних особливостей, рідного краю. Вивчення природи країни і всього світу має будуватися на основі порівняння з природою свого краю, що дає можливість спиратися на особистий досвід дітей, їх спостереження, кругозір. Тому використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії сприяє формуванню більш глибоких і міцних знань учнів, допомагає дітям пізнати красу навколишньої природи, будить їх творчі сили і веде до морального вдосконалення (додаток1). В актуальності використання краєзнавчого матеріалу в процесі викладання географії сумніватися не доводиться. Шкільна практика вимагає від учнів серйозних краєзнавчих знань. Краєзнавчі екскурсії, туристичні походи, літні екологічні експедиції по рідному краю – це все допомагає в зборі краєзнавчого матеріалу для уроків географії (додаток 12 ).

Географічне краєзнавство міцно увійшло до загальноосвітньої школи, і є важливим засобом підвищення якості знань, формування в учнів наукового світогляду та виховання патріотизму. Найважливішими особливостями шкільного краєзнавства на сучасному етапі є його висока суспільно корисна спрямованість, а також пошуково-дослідницький характер (Додаток 2 ).

Проаналізувавши науково-педагогічну та методичну літературу з цієї проблеми, припускаємось висновку, що обрана проблема досить актуальна. Бракує практичного матеріалу, який міг би бути використаним учителем у підготовці та проведенні уроків.

Мета досвіду: обґрунтувати практичну значущість організації дослідницької діяльності школярів, розробити методичну систему вивчення особливостей краєзнавчого аспекту географії в 6 - 8 класах.

Завдання

1. Формування інтелектуально розвиненої, високоморальної, національно свідомої, духовно багатої особистості, здатної творчо мислити, використовувати засвоєні знання, уміння та способи діяльності в реальному житті та у практичній діяльності.

2. Формування екологічної культури та конструктивного географічного мислення в учнів.

3. Формування умінь знаходити, обробляти і використовувати інформацію з енциклопедичної, довідкової, художньої літератури та мережі Інтернет.

4. Вивчення природи, дослідження природних ресурсів, унікальних ландшафтів рідного краю.

Ідея досвіду

Краєзнавчий аспект вирішується комплексом пізнавальних, комунікативних і виховних завдань (формуванні патріотизму, громадянськості, екологічної культури), використовується як засіб організації змістовного дозвілля дітей.

Використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії та в позаурочній діяльності спрямоване на:

- розширення і поглиблення базових знань і умінь,

- розвиток здібностей,

- пізнавального інтересу,

- залучення до дослідницької діяльності,

- організацію соціальної діяльності учнів,

- на розвиток географічного мислення .

Теоретична база досвіду

> Закон України “Про загальну середню освіту”;

> Закон України “Про освіту”;

> Державний стандарт загальної середньої освіти України;

> Національна доктрина розвитку освіти;

> Програма «Освіта Донеччини» 2012 – 2016 роки;

> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з географії

6-11 класи.

Практичне значення досвіду полягає в тому, що матеріал можна використовувати в навчальному процесі для формування інтелектуально розвиненої, високоморальної, національно свідомої, духовно багатої особистості.

Технологія досвіду

Навчання географії – складний і багатогранний процес, у якому учні не лише здобувають знання, а й оволодівають певними вміннями і навичками. З упевненістю можна довести, що краєзнавство - могутній засіб для здійснення зв'язку школи з життям, тому що, спираючись на конкретні знання про свій край, учні розширюють свої уявлення до розуміння загальних закономірностей географічної науки.

У розвиток зазначеної проблеми вагомий внесок зробили такі вчені як Степан Рудницький, Костянтин Воблий, Павло Тутковський, Володимир – Антон Кубійович, Каленик Геренчук, Михайло Грушевський та багато інших. Вони приділяли велику увагу саме краєзнавству, а також проводили велику громадсько-освітню роботу серед народу, будили національну свідомість, писали педагогічні праці, шкільні підручники й методичні посібники.

Основи теорії шкільного краєзнавства були закладені ще видатним педагогом К. Д. Ушинським. Він уперше дав визначення краєзнавства як педагогічного поняття, виділяючи в ньому суспільно – економічний, освітньо-виховний і методичний аспекти. А В. О. Сухомлинський вважав одним з найголовніших завдань учителя — відкрити перед вихованцями всі джерела, якими живиться велике почуття любові до Батьківщини.

Краєзнавчий матеріал є складовою частиною навчальних програм з географії у середній школі. Курс шкільної географії, побудований у відповідності з вимогами сучасного рівня географічної науки і завданнями дальшого зміцнення зв'язку навчання і виховання з життям, пронизаний елементами краєзнавства (додаток8).

Географ Олександр Барков наголошував, що краєзнавство тільки тоді може успішно розвиватися, коли спиратиметься на наукові знання і буде пов'язане з практикою. Існують різні форми вивчення свого краю. Це програмні навчальні заняття, екскурсії, практичні роботи на місцевості - зйомки території, метеорологічні та гідрологічні спостереження, ґрунтові дослідження , туристські походи, економіко та еколого - географічне вивчення місцевих підприємств, краєзнавчі гуртки, тощо.

Виходячи з цього можна вважати, що сутність шкільного краєзнавства полягає у всебічному вивченні учнями в навчально - виховних цілях свого краю. При цьому виконуються два завдання:1) всебічне вивчення «малої батьківщини» і накопичення краєзнавчого матеріалу; 2) використання цього матеріалу у викладанні географії.

У практиці роботи помічено, що учням завжди цікаві теми, пов’язані з рідним краєм. Так, уроки географії в 6-му класі за темами " Рельєф ", " Рівнини суходолу" завжди проходять з використанням місцевого матеріалу. (Додаток 10)

При вивченні тем " Води суші", " Підземні води" , " Річки" обов’язково розглядаються місцеві ландшафти. Наше місто розташовано вздовж річки Солена. Тераса берегів не крута повільно підходить до заплави річки. Біля річки  спостерігаються виходи підземних вод. Оскільки школа знаходиться недалеко від річки , в 5 -ти хвилинах ходьби , урок за темою " Підземні води " можна провести біля річки. (Додаток 10)

Краєзнавчий принцип доречно використовувати в тих класах, де вивчається географія України.  У 8 класі після завершення вивчення теми" Природні комплекси"  проводиться практична робота " Природний комплекс в руці "(Додаток ) .  У 9 класі вивчається економічна географія України. Поряд з темами, що вивчаються з загального курсу економічної географії України,  здійснюється органічний зв'язок з конкретним місцевим матеріалом. На цих уроках дається характеристика розвитку господарства держави, де поряд розкриваються особливості природно-ресурсної бази, міжгалузеві комплекси, які отримали розвиток на території Донецького економічного регіону. Таке конструювання уроку підводить до  кращого  сприйняття досліджуваної теми .

Зі сказаного видно, що майже всі уроки і фізичної та економічної географії можна проводити з опорою на конкретний краєзнавчий матеріал (додаток 9).

Однак, місце та дидактичні цілі вивчення географії свого краю, ступінь інтеграції його змісту з утриманням основного курсу і число годин на вивчення розділів ще не достатньо визначені.

Тому, вивчати рідний край тільки на уроках географії вважається замало. Необхідно використовувати можливості позакласної роботи. Участь пошукових загонів школи у Всеукраїнській експедиції «Моя країна –Україна» в рамках краєзнавчого руху «Донбас - мій рідний край» - вже традиційна, робота туристсько – краєзнавчого гуртка «Дослідники – пошуковці». Програма гуртка тісно пов'язана з шкільними курсами природознавства, народознавства, історії, географії (Додаток 11).

Заняття в гуртку поглиблюють знання учнів, розширяють їх кругозір, виховують загальнолюдські цінності. Програмою було передбачено проведення навчальних екскурсій, туристських прогулянок та подорожей, вивчення народних традицій, проведення пошукових експедицій відповідної тематики, збір матеріалів для створення і розширення методичної бази кабінету(додаток13).

Стараннями краєзнавчого гуртка «Дослідники - пошуковці» під моїм керівництвом з 2009 по 2013 роки були складені:" Коротка географія Донецького регіону" і "Історико –краєзнавчі матеріали про своє місто Селидове», а в кабінеті географії з'явилася невелика колекція гірських порід , палеонтологічних знахідок і гербарій. Всі ці матеріали знаходяться зараз в кабінеті географії і використовуються на уроках.

Очікувані результати роботи:

1. Забезпечення якості освітнього процесу на основі ресурсів шкільного краєзнавства, позитивної динаміки якості знань учнів з географії.

2. Розвиток соціально значущих якостей учнів, моральної особистості, адаптованої до життя і діяльності в сучасному суспільстві.

3.Формуванні навичок дослідницької роботи учнів.

Результати досвіду.

Результатом роботи є активна участь дітей в різноманітних предметних та творчих конкурсах, де вони з успіхом демонструють свої знання та таланти. Участь у Міжнародному природничому інтерактивному конкурсі «Колосок»: 2010-2011р «Золотий колосок» отримали 5 учнів, «Срібний колосок» -10;   2011-2012 «Золотий колосок» - 8 учнів, Срібний колосок  «Швидкий » -4, Срібний колосок  «Астро-Гео» -4, Срібний колосок «Еко»-5;   2012-2013 «Золотий колосок »-8,   Срібний колосок  «Чудеса техніки » -12,  Срібний колосок «Чудеса живої природи» -13, Срібний колосок «Чудесні речовини» -15 ( Додаток 3).

Кожного року учні мають стабільно високі результати у Всеукраїнській експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина - Україна» в рамках обласного краєзнавчого руху «Донбас – мій рідний край»:  ІІ місто міського етапу Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна »  за напрямком «Міста та села Донеччини» (2010), ІІ місто обласного етапу Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна »  за напрямком «Стежинками рідного краю» (2011), Лауреат обласного етапу Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина – Україна »  за напрямком «Геологічними стежками рідного краю» (2012) (додаток17)..

Власний досвід презентую на педрадах, міських семінарах: «Використання ігрових технологій на уроках географії» (2009); «Ігрове модулювання» (2010), «Шляхи формування мобільності вчителя» (2010), «Стимулювання самостійно-творчої діяльності учнів у підготовці до ЗНО» (2011); «Причини неуспішності учнів і шляхи їх подолання» (2011),  презентація досвіду «Організація туристсько – краєзнавчої роботи в школі»

(2012),  «Використання на уроках географії краєзнавчого матеріалу» (2013).

Висновки

Успішному вирішенню проблеми, що розглядається, сприяє реалізація географічного краєзнавства у навчально – виховному процесі, впровадження інноваційних технологій, створення ситуації успіху, забезпечення педагогічної підтримки школяра; психологічного мікроклімату на уроці. Таким чином, використання краєзнавчого матеріалу з сучасними освітніми технологіями відкрило нові можливості для реалізації потреб особистості в розвитку творчого потенціалу, сприяло формуванню ключових компетентностей учня, дозволило стимулювати їх до активної участі в різноманітних конкурсах. А міжпредметний зв’язок уроків географії з іншими предметами дає можливість не тільки розширити кругозір школярів та удосконалити культуру спілкування, а й сприяє утвердженню в учнів патріотичних поглядів(додаток7). Почуття любові до Батьківщини виховується в людині всіма враженнями буття і починається з почуття любові і синівської поваги до « малої батьківщини», до будинку, де він народився і виріс, до рідного міста, його історії, культури, традицій, до природи, до пам`яток історії та культури. Вивчаючи особливості  Донецького краю, учні відкривають для себе наскільки багата земля, на якій він живе.