1
червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – одне из найбільш «дитячих» свят у світі. Це
свято дитинства, захисту життя, здоров'я і прав дітей.
Традиція святкування Міжнародного
дня захисту дітей 1 червня з'явилася у листопаді 1949 року завдяки спеціальній
сесії Міжнародної демократичної федерації жінок в Парижі. ООН підтримала
ініціативу паризького конгресу, оголосивши захист прав, життя і здоров'я дітей
пріоритетним напрямком діяльності. Спеціалізована структура ООН щодо захисту
прав та інтересів дітей – ЮНІСЕФ.
Міжнародний день захисту дітей – це
також привід нагадати дорослим про необхідність дотримання прав дітей на життя,
на свободу думок і віросповідання, на освіту, відпочинок і дозвілля, на захист
від фізичного та психологічного насильства і т.д.
На порозі літо, але небезпека на зараження коронавірусної
інфекції COVID-19 на жаль, ще не зникає. Будь ласка ознайомтесь з оперативною
інформацією про поширення коронавірусної інфекції COVID-19.
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 9:00 28 травня в Україні
22382 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 669 летальних, 8439
пацієнтів одужало. Загалом захворіли 1627 дітей та 4345 медиків. За добу
зафіксовано 477 нових випадків.
МОЗ
закликає: при перших симптомах респіраторних захворювань обов’язково
зателефонуйте своєму сімейному лікарю. Залишайтеся вдома!
Самоізоляція
- найдієвіший спосіб убезпечити себе від інфікування.
Ця інформація може врятувати життя. Коронавірус
Ця інформація може врятувати життя. Коронавірус
Мама вишила мені
Квітами сорочку. Квіти гарні, весняні
На вдягай, синочку.
В нитці сонце золоте, Пелюстки багряні.
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся.
Підійду і обніму
Я свою матусю.
Ми з вами усі — українці, яких об'єднує у велику родину
любов до рідної землі, до пісні, до вишивки. Вишита українська сорочка - це не
просто одяг, це справжній оберіг. Вишита сорочка – це традиційний народний одяг
українців. Споконвіку українські жінки та чоловіки шанували її. Бо вірили, що вишита сорочка захищає
людину від усього злого. Вишивали сорочки переважно матері, щоб їхні діти
завжди були, немов польові квіточки – гарні та веселі.
Перші вишивки на
території слов'янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їх
власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах,
комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. Існували особливі вишиванки
для релігійних ритуалів та святкових подій. А діткам при народженні дарували
вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.
Виявляється,
вишиванки - один з найдавніших українських атрибутів. Геродот стверджував, що
вишивкою був прикрашений одяг скіфів, які довгий час проживали на території
України. Археологи знайшли на Черкащині зображення чоловіків, одягнених у щось
дуже схоже на український національний костюм. Знахідка датувалась 6 ст. нашої
ери. Такі ж сорочки приписувались трипільцям.
Сорочка завжди
вишивалась жіночими руками, а тому несла сильний емоційний заряд, символізувала
добро, любов і вірність. Давнє замовляння наших предків говорило: "Якою
білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був". Саме тому
дівчата повинні були вишити своєму нареченому вишиванку до весілля.
До речі, про
особливе значення чоловічої вишиванки, як символу кохання ходить ще одна
легенда. Подейкують, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній
єдиній дівчині. Іншим до такого сакрального ритуалу зась. Так чумак
підтверджував вірність своїй коханій.
Першим модником,
котрий поєднав вишиванку з буденним одягом став Іван Франко, котрий носив її
під піджак і з сучасним вбранням. Саме у такому вигляді письменник зображений
на 20-гривневій купюрі.
Кожен регіон
України має свою особливу вишиванку, яка відрізняється від інших технікою та
орнаментом. Фактично, кожна область може повихвалятись унікальними вишитими
сорочками, притаманними тільки їй.
Першим ведучим,
який з'явився у прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. В такому
вигляді він відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5
каналі". Згодом таку тенденцію підтримали й інші.
А взагалі свято вишиванки було запроваджене не так давно,
лише у 2006 році, тому багато хто не знає деталей. А починалося все дуже
цікаво: ідею проведення акції «Всесвітній день вишиванки» запропонувала Леся
Воронюк, на той час студентка факультету історії, політології та міжнародних
відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Однокурсники дівчини часто приходили на пари у гарних вишитих сорочках, тож
вона і запропонувала вибрати один день та вбратися у національний одяг разом. Спочатку
ідею підтримала лише частина студентів, але вже 2008 – 2009 року вона набула
поширення не лише у Чернівцях, а й в інших містах. А вже 2010 року до свята
долучилися і держслужбовці.
Пам’ятні дні в історії нашого народу.
17 травня «День пам’яті жертв політичних
репресій»
Український народе, страднику долі,
Ти пройшов крізь тортури і глум.
Не втрачай же своєї волі,
Устремлінь своїх світлих і дум!
Велика чистка» 1937 – 1938 рр.
охопила весь Радянський Союз і була спрямована на знищення реальних та уявних
ворогів Сталіна, вселення в усі верстви населення страху та почуття
незахищеності, рабської залежності та покори «великому вождеві». Смертний вирок
ставав звичайним явищем і не підлягав апеляції. У кращому разі, на «ворогів народу»
чекав тривалий термін ув'язнення в сибірських концтаборах.
Ця трагедія ніколи не повинна
повториться. Це наша історія. Ми не маємо права забувати, ми повинні пам'ятати,
яку страшну трагедію довелось пережити нашому багатостраждальному українському
народові на шляху до незалежності.
15.05.
День сім’ї.
Щиро вітаю кожну родину
з Днем сім'ї!
Родина — стовбур дерева міцного.
Це батько й мати, бабці й дідусі.
Тітки і дядечки всі до одного,
Ну, словом, родичі й близькі усі.
І є
ще предки давні — це коріння,
Що глибоко у цій землі лежить.
А
діти, діти — нове покоління,
Це
пишне гілля, що увись летить.
Родинне дерево ось тут укоренилось,
На цій землі, у рідному краю.
Й
новим гіллям так щедро розпустилось
Та має біографію свою.
Потрібно всім це дерево вивчати,
Бо ми господарі на цій святій землі.
Коріння роду треба добре знати,
Дітей навчати, поки ті малі.
Бо що то за людина без коріння?
Як перекотиполе, що летить…
Без роду-племені, його благословення
Не може праведно на цій землі прожить.10.05. День Матері
У цей святковий день, дорогі матері, прийміть слова
вдячності, любові і поваги! Нехай у Ваших очах не гаснуть усмішки! Від усієї
душі бажаю всім жінкам-матерям здоров’я, щастя, надійної чоловічої підтримки,
домашнього вогнища, родинного благополуччя, взаєморозуміння і відповідного
тепла від своїх дітей!
Матусю, дай
ручки твої поцілую,
За шийку
тебе обійму,
І щічки
погладжу.
Ти знаєш,
матусю,
Як дуже
тебе я люблю!
І ти мене
любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і
шкоду роблю.
Та ти все
пробачиш,
Мене
поцілуєш,
І я тебе
дуже люблю!
Добрий день, шановні гості мого блогу! Я щиро вітаю вас із „75 річницею світлого свята Перемоги!
Неспинно минають роки. Все глибше уходять в історію грізні роки Великої Вітчизняної війни. Давно відлунали канонади запеклих боїв, поросли травою окопи, над землею знову сходять мирні світанки. Але щороку 9 травня ми несемо квіти ветеранам, схиляємось у пошані перед пам’ятниками спочилим солдатам, дякуючи за мирне небо, за життя, за щастя і свободу, за нашу вільну Батьківщину.
Цього дня по всій Україні вкриваються весняним квітом і величні пам'ятники, і скромні обеліски. І це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих не забутий. Свято Перемоги — радісне і гірке. Радісне, тому що воно принесло на нашу землю і землю багатьох інших братніх країн мир. А гірке, бо ціна цій радості — життя мільйонів наших співвітчизників.
Люди старшого покоління ніколи не зможуть забути перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, громом вибухів звалився він на мирні міста та села. Неділя 22 червня 1941 року увійшла в історію як вогняна дата початку найстрашнішої війни. На боротьбу із німецько-фашистськими загарбниками піднялись мільйони.
Давно відгриміли залпи війни, суворий час Великої Вітчизняної став надбанням історії. Але не померла слава тих днів, ніколи не зітреться в нашій пам'яті велич народного подвигу. Тож вшануємо у цей день імена тих, хто не повернувся з полів війни, чиє життя обірвалося у запеклім бою.
Шановні ветерани!
Ваши груди в медалях, скроні вже давно вкриті сивиною. Дорогі наші ветерани! Ми, ваші нащадки, звертаємося до вас зі словами вдячності за ваші мужність і героїзм. Спасибі вам за мирне сьогодення, за нашу щасливу юність, за вільну землю.
08.05. День Європи в Україні
Сьогодні українці відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
Слово "Європа" для кожного українця вже стало знаковим і означає значно більше, ніж частина світу, в якій ми живемо. З географічним розташуванням нам пощастило: ми народилися в самій душі Європи – в її географічному центрі.
У 1887 році на Закарпатті, у Верхньотисинській улоговині на правому березі Тиси, було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Його координати: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.
Утім географічні точки – це далеко не все, що вбирає це ємке слово "Європа": це і шлях, напрям, устремління, боротьба і сподівання. І те, що воно не стало фата морганою, маревом, яке поманило і зникло, свідчить сьогоднішній день, який відзначається на державному рівні.
Українська дата Дня Європи
Щоб не накладати і не асоціювати святкування цього дня з Днем перемоги, в Україні прийнята своя дата. З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. Слід відзначити, що Україна – єдина держава, яка святкує День Європи, не будучи дійсним членом Європейського Союзу. І це також добрий знак, оскільки, сказавши "а", треба говорити і далі, а початок справи – це вже 50 відсотків успіху.
У березні 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову "Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі", в якій підтвердила мету українців бути у Європейському Союзі. Було також відзначено, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз.
У 2014 році була підписана та ратифікована Угода про асоціацію між Україною та ЄС, а відтак утворилися партнерські відносини між сторонами. Україна сприйняла укладення Угоди як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції - набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.
Ми, українці, відчуваємо, що ситуація в Україні та події навколо нашої держави займають одне з головним місць у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. "Українське питання" в різних нюансах дуже часто – на порядку денному Європейського Союзу.
Чому ми святкуємо цей день?
Святкуємо, не будучи членами ЄС, бо:
- впевнені, що питання членства в ЄС - лише питання часу;
- так формується позитивна громадська думка щодо євроінтеграційного курсу України;
- так ознайомиться якнайбільше людей з європейськими цінностями та традиціями;
- це популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді;
- це залучення населення регіонів України до діяльності, пов’язаної з інтеграцією країни до ЄС.
Українці у Європі
Ми не лише територіально перебуваємо в серці Європи, а й ментально. Наші земляки стали видатними діячами науки і культури світу, Європи, справили значний вплив на інші галузі європейського життя. Приємно усвідомлювати, що українців підтримує світ, що ми особливо відчули останнім часом.
Звісно, ми працюємо і розвиваємося в цьому напрямі - усвідомлено і цілеспрямовано. Економічно наш європейський напрям – це прагнення до вільної торгівлі та ринкового розвитку народного господарства, з погляду науки – бажання інтегруватися в загальноєвропейську і світову науково-дослідницьку мережу, почуватися гідними і повноправними відкривачами і дослідниками. Прагнемо жити в мирі.
І з усіма цими устремліннями і бажаннями ми сьогодні ми відзначаємо День Європи. І цьому святі також відчувається євроінтеграція. Гасло "Ми йдемо в Європейський дім" має цілком реальні обриси, з чим ми себе і вітаємо!
